Чому колектори телефонують родичам боржника

Почну з головного: якщо колектори дзвонять вашим рідним — це не означає, що з ними щось не так або що вони «влізли в борги». Це звичайна тактика тиску. Холодна, розрахована і, на жаль, досі популярна.

Колектору важливо не просто повідомити про борг. Йому потрібно створити дискомфорт. Коли людина перестає спокійно спати, соромиться дивитися в очі батькам, нервує на роботі — вона швидше шукає гроші.

На практиці це виглядає як гра на слабких місцях. Не на гаманці, а на емоціях. І чим спокійніше ви це розумієте, тим менше шансів, що вас зламають.

Хто такі колектори і навіщо їм контакти родичів

Юридично колектори — це компанії, які діють від імені кредитора або нового власника боргу. Їхню діяльність регулює Закон України №1349-IX про захист боржників при врегулюванні простроченої заборгованості.

Формально їхня роль — інформувати про борг. Фактично — змусити людину заплатити якомога швидше.

Контакти родичів у цій схемі — це додатковий важіль. Через близьких простіше тиснути, ніж напряму. Людина може ігнорувати незнайомий номер. Але дзвінок мамі або дружині — це сильний моральний удар.

З мого досвіду, 7 із 10 боржників погоджуються на невигідні умови саме після таких дзвінків.

Психологічний тиск як метод стягнення

Колектори рідко починають з крику. Частіше — з «турботи».

Потім з’являються фрази про суд, арешти, «зруйновану репутацію», проблеми на роботі. Інколи натяки. Інколи прямі погрози.

У реальному житті це працює як повільний прес. Дзвінок за дзвінком. Повідомлення за повідомленням. До моменту, коли людина готова підписати будь-що, аби це припинилось.

Юридично це називається психологічним впливом. І саме через це закон сьогодні жорстко обмежує форми такої «комунікації».

Чи зобов’язані родичі відповідати за борг

Коротко і чітко: ні. Закон на боці родичів.

Відповідно до статей 509, 553 та 554 Цивільного кодексу України, відповідальність за кредит несуть лише:

• сам боржник;
• поручитель, якщо він є;
• спадкоємець — і то в межах отриманої спадщини.

Мама, брат, сестра, колишня дружина, теща — не зобов’язані платити нічого. Навіть пояснювати нічого не зобов’язані.

З практики скажу прямо: родичі мають повне право вимагати припинити дзвінки і скаржитися на колекторів до НБУ.

Де колектори беруть номера телефонів родичів

Питання, яке я чую на кожній другій консультації: «Звідки вони взяли номер моєї мами, якщо я його нікому не давав?»

Відповідь не одна. Джерел кілька. Частина з них законні. Частина — умовно законні. А деякі перебувають у сірій зоні й можуть бути порушенням законодавства про захист персональних даних.

На практиці колектори формують «картку боржника» з різних джерел. Як пазл. Один фрагмент із договору, інший — з соцмереж, третій — з реєстрів.

Анкети та кредитні договори боржника

Найчастіше все починається не з колекторів, а з самого позичальника.

Під час оформлення кредиту люди заповнюють анкети. Онлайн або в офісі. Швидко. Автоматично. Не читаючи дрібний шрифт.

Саме ці анкети стають першим і основним джерелом контактів родичів.

Контактні особи, вказані під час оформлення кредиту

У більшості заяв є пункт:

«Контактна особа у разі неможливості зв’язку з позичальником».

Туди вписують:

• матір
• батька
• чоловіка або дружину
• брата, сестру
• інколи друзів

Формально людина дає згоду на обробку цих даних, ставлячи галочку під договором.

На практиці — не усвідомлює наслідків.

Саме з цього пункту колектори найчастіше отримують «легальну» базу номерів.

Дані з банків та МФО

Другий великий пласт — інформація, яка зберігається у первинного кредитора.

Банки та МФО мають:

• анкету клієнта
• історію платежів
• контактні номери
• інколи — дані з попередніх звернень

Коли борг продається або передається на стягнення, ці дані йдуть разом із ним.

Передача даних за договорами факторингу

Юридична основа — статті 512–514 Цивільного кодексу України.

Разом із правом вимоги новому кредитору передаються й матеріали кредитної справи.

Туди входять і контактні дані.

Формально це законно, якщо:

• є договір факторингу або цесії
• дані передані в межах мети стягнення боргу
• не порушено Закон України «Про захист персональних даних»

Але важливий нюанс: право вимоги не дорівнює праву дзвонити кому завгодно.

Соціальні мережі та месенджери

Третє джерело — цифровий слід самої людини.

Сьогодні майже кожен залишає його щодня. Фото, коментарі, лайки, списки друзів, спільні чати, підписані контакти. Для звичайної людини це просто спілкування. Для колектора — карта зв’язків.

На практиці схема проста. Є номер боржника. Його пробивають через пошук у Facebook, Telegram, Viber або Instagram. Якщо номер прив’язаний до профілю — з’являється ім’я, фото, друзі, родичі, місце роботи.

Facebook, Instagram, Viber, Telegram

Колектори активно аналізують:

• відкриті профілі
• списки друзів
• коментарі
• сімейний статус
• фото з підписами
• спільні чати

Як це працює на практиці:

1. Беруть номер боржника.
2. Шукають його у Facebook або Telegram.
3. Переглядають коло спілкування.
4. Роблять припущення: «мама», «дружина», «брат».
5. Дзвонять.

Юридично збір відкритої інформації не заборонений.

Але використання цих даних для тиску — вже на межі дозволеного і часто порушує норми Закону №1349-IX.

Відкриті реєстри та бази даних

Ще одне джерело — державні та напівпублічні ресурси:

• судові реєстри
• реєстр боржників
• виконавчі провадження
• бізнес-реєстри
• майнові реєстри

Іноді в документах фігурують контактні телефони або адреси, які дозволяють встановити родичів.

З мого досвіду, це допоміжне джерело, але воно використовується.

Незаконні бази та витоки персональних даних

Тут потрібно бути обережним у формулюваннях.

Я не можу стверджувати, що конкретна компанія системно використовує незаконні бази.

Але як адвокат можу сказати інше:

В Україні існує чорний ринок персональних даних.

Зливи з кол-центрів. Продаж баз клієнтів.  Витоки з онлайн-сервісів.

Якщо номер родича:

• ніколи не вказувався в анкетах
• не фігурує в договорах
• не є публічним
• не пов’язаний із боржником у соцмережах

— тоді виникають серйозні питання щодо законності джерела.

У такій ситуації можливі ознаки порушення:

• Закону України «Про захист персональних даних»
• статті 182 Кримінального кодексу України (порушення недоторканності приватного життя)

На практиці такі випадки є підставою для скарг до НБУ та Уповноваженого з прав людини.

Чи законно, що колектори дзвонять родичам

Коротка відповідь — у більшості випадків ні.

Колектори часто подають це як «звичайне інформування». Але закон дивиться на це інакше. Контакт із третіми особами жорстко обмежений і дозволений лише за чітких умов.

На практиці 8 із 10 дзвінків родичам — це порушення.

Розберемося по закону, а не за версією колекторів.

Закон України про колекторську діяльність

Ключовий документ — Закон України №1349-IX
«Про захист прав та законних інтересів боржників при здійсненні діяльності з врегулювання простроченої заборгованості».

Колектори мають право контактувати з третіми особами тільки якщо:

• боржник надав пряму письмову згоду;
• або ця особа є поручителем чи спадкоємцем.

У всіх інших випадках — контакт заборонений.

Навіть якщо номер є в анкеті.  Навіть якщо це мама.  Навіть якщо «просто хотіли передати інформацію».

Без згоди боржника — це порушення. На практиці колектори часто ігнорують цю норму, бо розраховують, що люди не знають своїх прав.

Закон «Про захист персональних даних»

Закон прямо встановлює: персональні дані можуть оброблятися лише за згодою особи та для конкретної законної мети.

Номер телефону родича — це персональні дані.

Якщо людина:

• не підписувала згоди;
• не є стороною кредитного договору;
• не є поручителем;

— використання її номера для дзвінків щодо чужого боргу є незаконною обробкою персональних даних.

У реальному житті це дає підстави для:

• скарги до НБУ;
• звернення до Уповноваженого з прав людини;
• а в окремих випадках — і для цивільного позову про відшкодування шкоди.

Які дії колекторів є незаконними

Тут список чіткий.

Дзвінки без згоди боржника

Якщо боржник письмово не дозволяв контактувати з родичами — дзвінок уже є порушенням.

Не має значення:

• що номер був у договорі;
• що «просто уточнювали інформацію»;
• що «хотіли допомогти».

Закон таких винятків не містить.

Розголошення інформації про борг

Колектор не має права повідомляти третім особам:

• суму боргу;
• назву кредитора;
• факт прострочення;
• погрози судом чи виконавцями.

Навіть фраза «ваш син винен гроші» — вже порушення.

Погрози та психологічний тиск

Заборонено:

• лякати кримінальною відповідальністю;
• говорити про «арешт майна родичів»;
• тиснути на роботу;
• погрожувати «виїзними групами»;
• використовувати нецензурну лексику;
• дзвонити вночі або надто часто.

Усе це — підстава для штрафів і виключення компанії з реєстру колекторів НБУ. Після правильно оформленої скарги дзвінки припиняються дуже швидко.

Ось розгорнутий блок у потрібному стилі, більш зв’язний, аналітичний, без «сухих списків».

Судова та правозастосовна практика

У теорії закон виглядає красиво. У реальному житті все вирішує практика: як реагує НБУ, що пишуть суди, і чи несуть колектори реальну відповідальність.

Саме цього часто бракує у статтях конкурентів. Вони цитують норми, але не показують, як це працює «на землі».

З мого досвіду, після 2021 року ситуація почала змінюватися. Повільно, але помітно. Колектори вже не почуваються повністю безкарними.

Приклади скарг до НБУ

Національний банк України сьогодні є головним контролером колекторських компаній. Саме він веде реєстр і саме він може застосовувати санкції.

На практиці механізм виглядає так.

Родич боржника або сам боржник подає скаргу. Додає записи розмов, скріншоти повідомлень, деталізацію дзвінків. Описує ситуацію: хто дзвонив, коли, що говорили, кому саме.

Далі НБУ відкриває перевірку.

Я супроводжував справи, де після таких скарг:

• компаніям виносили письмові попередження;
• накладали значні штрафи;
• зобов’язували офіційно припинити контакти з третіми особами;
• вимагали змінити внутрішні процедури.

В одному з кейсів після скарги матері боржника дзвінки припинилися вже через десять днів. Компанія навіть надіслала формальне вибачення.

У реальному житті це працює краще, ніж погрози або сварки по телефону.

Судові рішення щодо незаконних дзвінків

Суди також поступово формують практику на користь боржників і їхніх родичів.

Є справи, де родичі зверталися з позовами про захист честі, гідності та приватного життя після регулярних дзвінків від колекторів.

Суди звертають увагу на кілька речей:

чи була згода боржника на контакти з третьою особою, 

чи розголошувалася інформація про борг,  

чи носили дзвінки системний характер, чи мали вони ознаки тиску.

У ряді рішень суди прямо зазначали, що сам факт повідомлення матері або дружині про наявність боргу вже є порушенням права на приватність.

Були випадки, коли компанії зобов’язували компенсувати моральну шкоду. Суми різні, не завжди великі, але сам прецедент важливий.

З мого досвіду, після отримання судового позову колектори стають значно обережнішими. Агресивний стиль спілкування зникає майже одразу.

Відповідальність колекторів

Відповідальність не є абстрактною, вона буває трьох рівнів.

Перший — фінансовий. Штрафи від регулятора, які для великих компаній можуть становити сотні тисяч гривень.

Другий — регуляторний. Тимчасова заборона діяльності або виключення з реєстру колекторських компаній. Без реєстру компанія фактично втрачає право працювати з боргами.

Третій — цивільно-правовий. Відшкодування моральної шкоди родичам або боржнику через суд.

У реальному житті це означає, що колектор, який «перегинає палицю», ризикує не лише репутацією, а й бізнесом.

Саме тому великі компанії сьогодні дедалі частіше намагаються діяти формально коректно. А дрібні — продовжують порушувати, доки не отримують перші серйозні санкції.

Що робити, якщо колектори телефонують родичам

Коли дзвінки починаються, перша реакція — злість або паніка. Це нормально. Але саме емоції найчастіше грають на руку колекторам.

У реальному житті виграє не той, хто голосніше кричить у слухавку, а той, хто діє спокійно і юридично грамотно.

Розділимо дії на три напрямки: боржник, родичі та офіційні механізми захисту.

Дії боржника

Починати потрібно з себе.

Перше — чітко зафіксувати відсутність згоди на контакти з третіми особами. Це можна зробити письмово, надіславши кредитору або колекторській компанії заяву з вимогою припинити будь-які дзвінки родичам.

Друге — збирати докази. Записи розмов, скріншоти повідомлень, деталізація дзвінків. Без цього будь-яка скарга перетворюється на слова проти слів.

Третє — не домовлятися під тиском. Якщо колектори кажуть «припинимо дзвонити, якщо заплатиш сьогодні» — це пастка. Спочатку припинення порушень, потім переговори.

З мого досвіду, коли боржник фіксує порушення і переходить у юридичну площину, стиль спілкування з боку колекторів змінюється дуже швидко.

Дії родичів і друзів

Родичам важливо розуміти: вони не зобов’язані нічого пояснювати, підтверджувати чи обговорювати.

Найкраща позиція — коротка і спокійна: «Я не є боржником. Забороняю використовувати мій номер. Прошу припинити дзвінки». Далі — фіксація.

Запис розмови. Дата. Час. Номер телефону. Імена, якщо називають.

У реальному житті цього достатньо, щоб сформувати сильну доказову базу.

Важливий момент: не вступати в дискусії і не передавати інформацію про боржника. Будь-яка деталь потім може бути використана проти нього.

Куди скаржитись

Коли дзвінки не припиняються, настає етап офіційних дій.

НБУ

Основний регулятор колекторських компаній.

Скарга подається онлайн або письмово. До неї додаються докази: записи, скріншоти, деталізація дзвінків.

На практиці саме НБУ реагує найшвидше. Часто достатньо однієї перевірки, щоб дзвінки припинились.

Поліція

Звернення до поліції доречне, якщо:

• є погрози;
• шантаж;
• переслідування;
• нічні дзвінки;
• спроби тиску на дітей або літніх людей.

Йдеться про можливі ознаки порушення недоторканності приватного життя та самоуправства.

Суд

Судовий шлях використовують, коли завдано моральної шкоди або тиск має системний характер.

Родичі можуть звертатися з позовом про захист честі, гідності та приватності, а також вимагати компенсацію.

Сам факт подання позову часто повністю зупиняє будь-які контакти з боку колекторів.

Юридична допомога у справах з колекторами

Коли колектори починають дзвонити родичам, більшість людей намагається вирішити питання самостійно. Хтось свариться. Хтось блокує номери. Хтось терпить. На практиці це рідко дає стабільний результат.

Юридична допомога потрібна не для «війни», а для того, щоб швидко і законно поставити межі.

Перший етап — правовий аналіз ситуації. Юрист перевіряє, хто саме телефонує, на підставі якого договору, чи є згода боржника на контакти з третіми особами, які норми закону порушуються. Дуже часто вже на цьому етапі стає зрозуміло, що компанія діє незаконно.

Другий етап — підготовка скарг та заяв. Оформлюється звернення до колекторської компанії з вимогою припинити контакти з родичами, а також скарга до НБУ з доказами порушень. За потреби — заява до поліції або підготовка процесуальних документів для суду.

Третій етап — фактичне припинення незаконних дзвінків. У реальній практиці після правильно оформленої скарги або адвокатського запиту дзвінки зникають значно швидше, ніж після десятків телефонних конфліктів.

Юридичний супровід не робить проблему магічно меншою, але переводить її з емоційної площини у правову. А це для колекторів завжди найнеприємніший сценарій.